На камінні
Autumn_Illusion — 28/08/2008 - 10:22
Стурбовані обличчя, що ховають смуток,
Вдягають маски і наносять грим
Притомлені тіла шука притулок
В очах чи навіть в серці, у твоїм
В волоссі вітер копирсався пензлем
Йому він підібрав найкращий з кольорів
Сія воно за тьмяним сонцем щезлим,
Коли яскравий день давно вже догорів
Блакитне небо дарувало очі
Собі подібні, щоб були вони
Синім світилом під покровом ночі
І наповняли мої чорно-білі сни
І порух твій так схожий руху бога,
Того, найкращого, хоч і не бачила його.
І море піною тобі все пестить ноги,
Й проміння тане від поступу твого.
Й моя душа лежить з тобою на камінні,
І спогади мої про тебе вже нетлінні