Стомилася...
Autumn_Illusion — 31/07/2008 - 20:19
Стомилася... пливу в морі наруги
І за ударом ще удар терплю,
І за тортурою слідує друга,
А так хотілося віддатися в душі теплу!
Стомилася... навішала собі каміння,
Яке додолу душу гне щораз
І там глибоко чутно голосіння
І в голові букет німих образ
Стомилася... не хочу йти по терні,
Та руки долі знов женуть туди.
І, втративши у мрії свої певність,
Я мушу лізти у підземнії ходи
Стомилася... спекла на сонці крила
І по камінню так ноги деру
Зла не здолать – силенна-сила
Швидко веде мене в землю сиру
Стомилася... і лиш єдина мрія
В життя щасливе ще дає надію.