від сьогодення до майбутнього - Ми.
Ганнуся — 3/12/2010 - 10:49
Вночі ти мене збудиш поцілунком,
Під ковдрою зігрію твої ноги.
Заб'ємо на усі твої дороги -
Я стану назавжди твоїм рятунком.
Обіймиш тепло й ніжно, як завжди
І пошепки в потилицю - "Маленька"
Така маленька, рідна і руденька
Твоя. Прошу лише - не упусти.
Якщо бажатимеш, ти лишишся зі мною.
Ми станемо дорості й розумніші,
Ми геть забудем, як кохалися у тиші,
Перед буденністю складем покірно зброю.
А я з роками стану спокійніше -
Сидітиму на кухні, п'ючи каву,
У мене вічно будуть власні справи
І це частіше всього будуть вІрші.
А ти із часом станеш ще ніжніше
І завше другим засинатимеш вночі,
А я сопітиму у тебе на плечі,
В той час ми точно будемо найщасливіші