ЯНУ ВЕРМЕЄРУ і його таємниці " Дівчині з перлиною"(присвята)
Lana — 15/07/2010 - 02:41
Спогад із дна під глибиними товщі
Води, і життя, і століть ,
Хвилюється... і довше, і довше-
Продовжує біль і цнотливу мить.
В мушлі назАвжди залишиться тайна,
Блиску холодного мить,
Жагуча печаль художника Яна,
Протікає до нас , і до зараз болить.
Юного погляду дивні глибини,
Ніби казали: «Ще трохи, зажди...»,
Перламутрове світло малої перлини,
Досі… О, досі, і назавжди…