О, НЕДОРЕЧНО ЯКОСЬ ГОВОРИТИ ПРО ОСІНЬ
Lana — 8/06/2010 - 22:15
О, недоречно якось говорити про осінь,
Ще тільки літо почало свій теплий хід,
А час мене в вересень чОмусь відносить,
Я хочу і Вас неодмінно у Львів запросить.
Там нитки дощу сплітають свої гобелени,
Сірі мури барокко палають в кленовім вогні,
Наче Париж, лише тільки бракує Сени,
Скуйовджений Вітер тихо співає своє "Се ля ві".
Дрімають левИ на гранітних сходах,
Сходить печаль поміж веж й ліхтарів,
Художних малює бажаючих всіх перхожих,
Скрипкою плаче музИка і дим від кострів.
О, як доречно зараз тут випити кави,-
В цукерні, в кав"ярні, а може - на Митній,
Я Вас запрошую в осінь духм"яну ,
Дивіться: дукатами листя падає з віття.