Якби не було слова хочу...
Watermark — 18/04/2008 - 21:17
Тіло для волі, сонце для дня
Знов десь блукає доля моя.
Сонце простягне до дня свої руки
Тіло без долі вмирає у муках.
Вітер не вкаже куди треба йти,
Щоб своє щастя нарешті знайти.
Сльози, мов ріки, висохнуть з часом
Воля – не ворог, зцілить тимчасом.
Спрага до смаку десь на губах,
Сила натхнення ледь чутна в словах,
Сиві думки розвівають красу -
Нині я точно таки не засну.
Серце розбите, страху нема
Я й не відчула, що знову сама.
Серця нема – нема чим бажати
Кожного ранку я хочу вмирати.
Прагну закритися в масках бажання,
Та не вернути минули кохання
Нову спокусу знайду я тимчасом
Сльози – не ріки, висохнуть з часом.
22-23.09.2006 р.