Помаранчевий смуток
Кориця — 17/04/2008 - 22:05
Неймовiрнiсть не дає право сумнiватись
Втративши спокiй, занурившись у бiль
Залишивши усе довкола розсипатись
На гранули свiтiв, пiщаних теплих хвиль
Iллюзорна захищеннiсть виключає спокуту
Ти особливий,i нiщо не може статись
Уламки життя згорнувши до купи
Збагнеш, запiзно щоб молитись
Зв’язати життя можна тiльки кров’ю
Живий,ще теплий,а лягаєш у труну
Проте не квапся гримать двер’ю
Пiшовши,ти залишиш любов саму
Все чесно,карт бланш до виходу i до входу
Свобода для совiстi та польоту свiдомостi
Як до свободи дотягнутись трапиться нагода
Проявишся у всiй своїй нелюдськiй вiрностi
Хвилини не пробачать зради
Невпинно життя урiзають
Не бажаю чижодної нагороди
Страждання людей зiгрiвають