Збірка: Лірика душі моєї
Скажи мені лиш слово…
Ти мовчиш…
А серце стукотить, мов навіжене…
Лиш безнадійна втома, думка лиш
Тече рікою в напрямку від мене…
Скажи мені «Кохаю»! –
Тиша знов…
Ти обіцяв повік мене любити!..
Ти мовиш лиш «Не знаю…»,
А любов?!
Без неї нам на світі марно жити?!..
Скажу тобі «Люблю» -
Ти знов мовчиш…
Здається, що не знаєш мови зовсім…
Згадай мене, молю!..
Ти важко спиш…
У сні живеш ти цілу сиву осінь…
Чому все саме так,
Тебе питаю!..
А ти відводиш погляд внікуди…
Чому все тільки так?
Чому?! Не знаю…
Розбила річка наші береги…