Трав'яні смарагди
Fojgt — 26/03/2010 - 02:03
Погляну вічності у очі-зорі.
Їм подарую дивні колискові,
в яких слова, незнані і чудові,
нанизує перлинами скрипаль.
Нехай милуються у чисті води,
втрачають розум від своєї вроди,
на небі водять дружні хороводи,
щоб бачили планети і народи.
Я їм зберу із росяних світанків,
із розпашілих повноквітних ґанків,
з пісень дівочих трав’яних смарагдів
і подарую в крапельках сльози.
Нехай небесні, незрівнянні зорі
живуть у вічній тиші неозорій
і з неба шлють нам думи кольорові
за ці смарагди чистої сльози.