У твоє горнятко налила чаю,
А пам'ятаєш? Ти пив з чебрецем,
Цукру не треба, не любиш, я знаю...
Хіба я могла б забути про це?
Просте чаювання, як оргія дивна,
Зашторені вікна,пам'ятаєш, була зима,
І тільки горіла свічка рівно,
Віск капав як час, що згорав, чи минав.
Зими, сніги і між нами безодня,
Якось випадково стрілися ми,
Чайного кольору очі, але дивно холодні,
"Може кави?- ось тут, недалеко, пішли?"