На відстані руки, без поцілунку в губи,
Відверті тіні падають одна на одну.
Розумні бесіди, аж зводить зуби,
Ти не такий з яким хотілось бути.
На відстані життя, без зайвих сподівань,
А тіні вже кохаються у закутках світанку.
Сухі вуста, під важкістю вагань,
Шукають порятунок в поцілунку.
На відстані зіниць, щоб в серці не боліло,
В тіні власних тіней украдені обійми,
Вже наче близько, тільки так несміло,
Звикати до вгинів й вигинів чужого тіла.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 8.00