Чекати на тих, хто вартий цього,
Дивитись на світ сірих казок,
Стерти з обличчя посмішку враз
Заглибитись в світ,де немає образ.
Проходити стадії дивних пакунків
у кожному з них бачить дарунки,
які є повторні кожного разу
незмінне нутро,лиш форма інакша…
Із кожним пакунком стає все гідкіше,
А привкус у роті стає все гіркішім,
І знову ковтання таблеток від болю,
Насиченість ними вбиває поволі…
Та кожного разу приходять пакунки,
І ти памятаєш минулі дарунки
І вже розгортати не маєш бажання,
Навіщо вбивати свої сподівання?…
Секрет він завжди захопить людину,
Дізнатись про нього питання хвилини,
Практично забути його неможливо,
Відомі лиж випадки при амнезії…
Та хто ж памятає про ці хвилювання?
І знов починається це розгортання..
Стадія «щастя» на кілька хвилин
Стадія «прикрість» на декілька діб…
Про автора
Ім'я
Гоца