Моє життя...
Анютка Петрів — 5/11/2009 - 20:52
Збірка: Алфавіт моїх почуттів
Моє життя, здавалось, починається –
Я тільки сходжу на його шляхи.
Моє творіння трішки величається,
Та поруч маю тільки подих самоти.
Наче є багато тих, кому потрібна
Для кого варто жити чи брести.
Чи того єдиного не гідна я,
Що залишилася поруч самоти?
Моє життя іде, шумить, триває,
Попереду ще звершень повен міх.
Та я звідсіль не їду, бо тримає
Його журливий погляд й щирий сміх.