Волошки на підвіконні – ромашки на підлозі
Розкидано одяг і зорі
Розпелехані мрії, думки
Ти – синьо-сірі волошки
Я – біло-жовті ромашки
Ти впадеш на мене колись зів’ялий
Я цілуватиму тебе всюди
І місяць блідий заглядатиме
І зорі лічитимуть доторки
Ти вгорі – я знизу
Як було гарно, як тісно в одній вазі
Тепер в’янемо нарізно
Ти на підвіконні – я на підлозі
Ти всередині – я ззовні
Впади на мене хоч подихом
Впізнай мене за порухом
Поплач зі мною впівголоса
…
Вітер відчинив вікно і здув тебе на мене
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00