Про зневагу
natali07 — 18/08/2009 - 18:05
Не подивлюсь у ваші очі
Бо там лиш холод без поваги.
Я проведу безсонні ночі,
Щоб побороти ту зневагу.
Я досягну мети моєї,
І доведу, що переможу.
Лиш прагненням душі своєї,
Мети я досягнути зможу.
Надіюсь, більше не почую,
Що десь ви сумнів приховали
Талант в собі плекаю, чую,
А ви його не помічали!
Зухвалість шкодить у роботі,
І, особливо, у навчальній.
Ви не пророк – провидець долі
Не вам судити визначально!
Недодивлюсь у ваші очі
Бо там лиш холод і зневага.
Побачити надію хочу
Не тільки я, зверніть увагу!