конотації, алюзії та інші вчені речі...
Ihor Zubrytskyi — 17/03/2008 - 16:15
Хороший вірш, сумно-ліричний.
Тема неможливості написання поезії в щасті, неодноразово останнім часом мене дотикалася (дискусійна доволі тема) і нарешті я уяснив у ній всі нюанси, тож поділюся умовиводами :):):) В щасті твориться прекрасна поезія!!! І любовна лірика також. Просто якщо суть вірша сум, нещастя, розпука і т. д., то тоді об*єктом на якому концентрується увага є саме почуття і людина до якої вони відчуваються. Якщо ж поезія йде від щастя, то вона не обов*язково сконцентрована на почутті, почуття є її двигуном, енергією почином до творчості, а далі йде вільний політ фантазії (наголошую на слові вільний, тобто не прикутий до чогось конкретного, як збудника думок).
Так що так то, дякую за хороший вірш, який допоміг мені розібратися у питанні яке мене давно турбувало :)
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
під час переживань
Tamara — 17/03/2008 - 22:08Деяким в щасті чомусь не пишеться, або майже не пишеться. Тим часом під час переживань писання виконує роль само-психотерапії...
Тамара Ганенко
...
Черезова Варвара — 18/03/2008 - 10:15ДЯкую, самапро то давно думала))
З теплом, Варця))
Саме
Ihor Zubrytskyi — 20/03/2008 - 13:30Саме визначення мистецтва як певної самотерапії і виливу бурхливих переживань із знаком мінус є доволі шкідливим явищем. Вам не здається? Якщо ж ми вихлюпуємо щось назовні то переважно це щось - негативне, або в кращому випадку печально-меланхолічне. Мені здається що люди, як читачі, зараз потребують якогось позитиву, звичайно в розумних межах, а то буденність і так надає багато приводів для смутку і якщо мистецтво заглибиться в такі ж проблеми, тоді єдиний шлях: наковтатися снодійного і відправитися до праотців...
На всі 100 згодна, що краще б мислити позитивно
Tamara — 20/03/2008 - 17:33На всі 100 згодна, що краще б і читати і писати про позитивне, але яка вже кому ліра дана в конкретний момент; її струни не варто насильно примушувати звучати інакше, бо з того однак толку не буде. Те ж, що витвориш, слухаючись, що ’ми повинні писати’, пізніше викинеш, себе ж і соромлячись... Журналісти можуть писати за цим принципом, не творці. А багато з творців, куди дінешся, вони пишуть бо просто хочуть писати; не дбаючи як то комусь прислужиться і чи знадобиться кому взагалі.
Тамара Ганенко
Та, що факт то
Ihor Zubrytskyi — 22/03/2008 - 19:00Та, що факт то факт, якщо в душі оргАн, то звичайно, що на ньому щось веселе зіграти складно.
навчитись і на сопілці
Tamara — 24/03/2008 - 16:33Згодна. Але так само погоджуюсь, що нема чого на орг’ані зациклюватись, а треба б пробувати навчитись і на сопілці :)
Тамара Ганенко