****** Крил не треба нам ******
Morfiy — 20/07/2014 - 22:51
Щоб злетіти до небес крил не треба нам
Так не ідеал,часом може хам
Так не хочеться , та в душі ...... знову сам
Вголові прибув , мутний свіжий хлам
Горювати сам, а тобі не дам
Ти спокійна будь, не потрібні сотні дам
Зупинитись ? ТАК , но я знову вхлам
Не жалій прошу , пожаліють там
Випю я до дна, віскі знову сам
Знову новий день, в голові бедлам
Хтось би допоміг ... ні зроблю все сам
***** ????? ****
Morfiy — 20/07/2014 - 22:12
І я не пойму...насправді все або на яву
І коли я сплю теж як і живу
Загубився я, знову дежавю
Задрімав чучуть, але не пойму
Що не так зробив,що не то роблю
Я не можу так, я давно не сплю
Тишина вночі, неподібна дню
Чути хочеться - я тебе люблю !!!!
Розумію так , знову я спішу
І коти шкребуть,втишині кричу
Сам собі кажу,я себе знайду
Будь зі мною ти , Бога я молю
Чесною ти будь і тоді зроблю
Щасливою тебе... правду я кажу !!!!
Ти повір мені , тобі не брешу
Згадую собі , ту прекрасну гру
Казочку згадав,твою... сміючись сиджу
Знаю ти поймеш , що тобі пишу ...
Ти вкотре скажеш: "Долю зачекай"
Надія Приймук — 20/07/2014 - 13:02
Ти вкотре скажеш:«Долю зачекай,
Я не для тебе, вір мені на слово,
У тебе буде кращий, пам’ятай»,
Але ж душа не вибере заново.
Я з щемом в серці слухатим наказ,
У відповідь не вимовлю і слова,
Твоя байдужість і нікчемність саме враз,
Віднині я тобі чужа, а собі-нова.
Шукаю прихистку в дощах,
Пекучу рану вітер студить,
Ти залишився у думках
І сни про тебе вранці будять.
Як не хитруй та повернешся
І втому скинувши з плечей,
Все ж на порозі озирнешся,
Заглянеш в глибину очей.
Побачиш в них печаль розлуки,
Завчасні виразки душі,
Я простягну на зустріч руки,
За плечима два роки надій
Надія Приймук — 17/07/2014 - 19:58
За плечима два роки надій,
У обіцяне долею завтра,
Та, напевне, не мій фасон й крій,
Але серце не вірить, що правда.
І яким би ти мудрим не був,
Не розрадиш, і легше не стане,
Ти напевне колись уже чув:
«В серці двічі любов не буває».
Не спіши роздавати порад,
Переживши лиш істину знаєш,
Бо в житті сам вирощуєш сад,
Сам його ж власноруч і ламаєш.
17.07.2014
Між вірою і зневірою...
Леся — 2/07/2014 - 21:28
Розколисані хиткі мости
Між вірою і зневірою,
Між страхом і безнадією.
Прикриваючись Месією
Моляться холодні вітри
Зіщулившись од стужі
Туляться до узбіч обвуглені шляхи
Більше немає таких.
Це наші дороги, хоча й важкі,
Покалічені зрадою і сучасною війною
Брехливою і ницою.
Я вистою.
І ти вистоїш, мій народе,
Знаю, іншого шляху немає.
Скорботно-свята, псевдо-вільна, нетлінна,
Болить у мені Україна.
А від тебе немає вісточки
Надія Приймук — 29/06/2014 - 16:06
А від тебе немає вісточки,
Та кохання, воно не гроза,
Я люблю до останньої кісточки,
Терпкість вишні і міцність вина.
Я люблю з кожним подихом вечора,
Я сумую без тебе щодня,
Я давно вже тобою приречена,
Ми в душі вже давно рідня.
Я шукаю твій погляд мудрості,
Зрозумію момент каяття,
Я тобі присягну у зрілості
І готовності до життя.
(03.05.2014)
*** Парампарарам***
Morfiy — 26/06/2014 - 23:28
Я напишу декілька слів
Но тільки не знаю куди я подів
Усмішку з лиця,,я ж так не хотів
Стирати з думок увесь позитив
Буває так, слово за словом
І ніби правий, та все - це полова
Пуста несенітниця лізе із вуст
Як кажуть в Росії "все ето без чуств"
І важко признатись самому собі
Що влип я повуха в своїй же брехні
І те чим так довго,надіявся жив
Усе це розвіялось просто- як дим
Не вернеш уже ні вчинків ні слів
Поправді сказати я так не хотів
Ламати життя комусь і собі
Та вже не скажу нічого, най буде в мені
*** Я вірю***
Morfiy — 28/05/2014 - 20:59
О рідна земле захисти
О Боже Всевишній сохрани
Всіх тих дітей, що захища свої кордони
Почуй же Боже, метерів від болю стони
Почуй молитви , за мир які лунають
Почуй же нас, тебе так всі благають
Я вірю в те , наступить лад , спокій
Молюсь за солдатів мертвих упокій
Я знаю Боже ти захистити можеш
Я вірю Господи ти Україні допоможеш
Нехай закінчиться війна
Життя й земля у нас одна
Помолись за той світ, що створила у собі давно.
Помолись і забудь, хай не стане тобі тюрмою.
Наливаючи чай, чи горілку, чи, радше, вино,
Помолись і за тих, хто стоїть за твоєю спиною.
Маленький принце!
Ганнуся — 27/05/2014 - 03:03
Мій маленький принце, ти в літах
створений, щоб було мені тісно.
ти пробуджуєш в душі той дикий страх,
що кохати(сь) нам уже запізно.