Мені казали...
Наталка-Фіалка — 31/07/2012 - 19:40
Мені казали, ти- брехун,
Що пришалепкуватий дикун,
Що бачить сонце не в вікні,
А лиш у білому вині,
Що ти вдихаєш лише дим
І щастя бачиш разом з ним
Що слухаєш лише хард-рок
Приглушуючи ним шум думок,
Мені казали, що дівок
У тебе стільки ж, як зірок,
Мені казали ти-байдужий,
А в бійках, як чорт дужий
Мені казали, що ти-вітер
Ім'я твоє з забутих літер,
Мені казали, ти-делема,
А ти читаєш Стока Брема
Мені казали,погляд-вогонь
Пульсує він у венах скронь,
Мені казали...та Бог з тим
Твій дар мені-це сотні рим.
28.07.2012р.
МОЄ НАТХНЕННЯ-БОЖЕВІЛЛЯ
Наталка-Фіалка — 31/07/2012 - 19:30
Моє натхнення-божевілля
П`єнке як кров твоє свавілля
Твій невломий аромат,
Яскравий блиск чужих помад,
А у пітьмі звучить крещендо
І повний кубок твій щоденно,
І доторк уст чужих хмільний
Мені здаволось, біль німий
Та лиш в ночі лунає крик
І зболений являвся лик
В обіймах тіні, лише тління
Моє бездумнеє падіння
З гори бездушного каміння
Горить спаплюжене коріння
Почуй, прошу, моє моління...
Це божевілля, божевілля.
Львів. 28.07.2012р.
за такі ранки віддають сотні ночей
Ася Фрідман — 17/07/2012 - 18:13
за такі ранки віддають сотні ночей
закрий фіранку
холод
ми пили дешеву тамянку
не змикали очей
на столі порожні склянки
і розкиданих купа речей
ти прощаєш мене засранку
притискаючи до плечей
все окей
це не бокс і не хокей
це турнір у мовчанку
натискаєш плей
і тиша
без кінця і без перестанку
Я напишу тобі листа,
Нехай крізь час і простір
Він до тебе пронесеться.
І слово в кожному рядку,
У серці твоєму озветься.
В листі я тому напишу,
Про те, що я до тебе відчуваю.
Скажу тобі, що я люблю,
Скажу тобі, що я кохаю.
Ти прочитаєш ці слова,
І я надіюсь, посміхнешся.
Згадаєш ти мене на мить,
І в серці своєму озвешся.
Про каву і не тільки...
Анастасія Грім — 15/07/2012 - 18:11
Майже допита. Уже охолола.
Кава стоїть на столі край вікна.
Я – королева. Але без престолу.
Я – не погана. Але не Вона.
Майже добита моральним стражданням.
Біль, як і кава, допитий зрання.
Разом з тобою. Але без кохання.
Я – не кохана. Кохана – не я.
Я не із тих, хто втече від проблеми.
Знову до чашки тулю я вуста.
Я все ще прима. Без фанів і сцени.
Я – ще не гірша. Я просто не та.
Знаєш, на каву я схожою стала.
Осад на дні у душі не чіпай.
Я – не жахлива. Я просто як кава.
Хто ж тобі винен, що ти любиш чай.
Троячок
Микола Галівер — 15/07/2012 - 05:24
пісня
Під ялинкой, мов снігурка,
Жіночка стоїть!
В ней тонесенькі панчишки,
От і вся тремтить!
А у ней пуста оселя,
Діточок нема!
А матуся десь пиячить,
Батько - сатана!
Не жди, і не чекай,
Краще йди додому!
І слізоньки сховай,
Помолися Богу!
приспів:
Дівчина троячок,
Танцює гопачок!
І лає злу зиму,
Чекає на весну!
Всім, хто не може без вірша
Микола Галівер — 14/07/2012 - 23:10
Всім. хто не може без вірша!
Я вам нещасним співчуваю!
І дійсно, вірш не ковбаса,
Яку я вельми полюбляю!
Всім. хто не може без вірша!
Не можете? То і не треба!
Скажіть, до чого тут душа?
Це курка лапкою від себе!
Всім. хто не може без вірша!
А що б ви слиною вдавились!
І мова вже тепер чужа,
Куди вже далі? Докотились!
Всім. хто не може без вірша!
Чого насупилися? Грішні!
Співає серце і душа?
Складайте українські пісні!
Всім. хто не може без вірша!
Без степу нашого, і волі!
Не продавайтеся, братва!
І не шукайте кращой долі!
Плач, Україно!
Микола Галівер — 14/07/2012 - 22:50
Скажи, Богдане, пяний був,
Як цілувався з москалями?
Який щасливий, вчасно вмер,
А то б шмагали батогами!
Чи стався б той ганебний гріх,
Як би були чогось ми варті?
Як би горілку не пили,
На кожну пельку, аж по кварті!
І все на гетьмана вернімо:
- Бо ми дурні, бо ми не знаєм!
Ми самі сучиї сини,
Вкраїну нашу розпинаєм!
приспів:
Плач, Україно, плач,
Бо в тебе немає синів!
Десь за океаном,
В могилах у москалів!
Вкраїно, плач! Плач моя Неньо!
Доля твоя така!
Колись була ти молодою,
А зараз така стара! Така стара!
Попаснівська молодиця
Микола Галівер — 14/07/2012 - 22:28
Попаснівська молодиця
Попаснівська молодиця,
Тілом Сонце зігріває!
А своєю файной вродой,
Чорні хмари розганяє!
І годує Попаснівку,
Повні груди молока!
Малюкам, й дорослим дядям,
І заводу вистача!
Шаленію я від тебе,
Буду цілу ніч в тобі!
Жаль, що тільки раз з`явилась!
Жаль, що тільки уві сні!
Для чого все це?
angel.studio — 14/07/2012 - 15:44
Для чого все це?
З чого ж розпочати? Стільки слів рвуться на волю!
В голові моїй тактичні дії, як на полі бою.
Сонце зігріває, але може й попекти,
І не відчутно тої грані, нема можливості втекти.
Мене старалися змінити і я мало не піддався,
Забув про власні цілі, своїх ідей цурався.
Мов риба у акваріумі, бився об скло,
Я бачив інший світ, шукав туди вікно.
Навіщо тобі це!? Я чув від всіх навколо.
Перестань, поглянь на себе, стільки часу вже минуло!
Досить бавитись життям, воно все рівно буде звичним,
Дорога в нас одна і ти теж не будеш вічним!