Жук між шибками
arzt — 25/07/2008 - 11:33
Дивлюся у вікно. Усередині подвійної рами борсається жук. І як він туди забрався?
І ти, як равлик...
Олеся Кравчук — 7/07/2008 - 22:20
І той Місяць, схожий на недосяжний шматок сирного пирога, який заховали до темної кімнати від малої дитини, аби не переїдала солодкого... І цей дощ, який потрохи накрапає до моєї кишені, неначе не помічаючи, що я – насправді єдина у цьому місті, хто його поважає і чекає тими нестерпними спекотними днями та вечорами...
Розбудити ту пташку…
Олеся Кравчук — 7/07/2008 - 22:18
Я думала, ти зможеш розбудити ту пташку, яка давно вже заснула, хоч вже і не бачить кольорових снів...
Дві птахи.
Мацко Ірина — 2/07/2008 - 15:02
Дві птахи. Твір видалено. Твір видалено. Твір видалено. Твір видалено. Твір видалено. Твір видалено.
Любий мій ДРУЖЕ...
Bdzhola — 26/06/2008 - 02:38
Присвячується моєму другові
Мужецькому Андрію (WEG’у)
Падає сніг
...Ольга Мацо — 12/06/2008 - 23:07
Дивися, як гарно падає сніг!!! Та ні, не там, дурненький. Не за вікном. А у мене в серці, не бачиш? Такі прикольні сніжинки - такі білі, такі пухнасті! Як не бачиш? Подивись на моє серце. Чекай, я зніму ліфчик... Ти ж не вмієш бачити наскрізь?...%:=\\_+*))
Дивися, як гарно падає сніг! Правда? Я так люблю ці дивовижні сніжинки! Але не треба мене ними розбещувати. Мені подобається коли вони приходять несподівано, без попередження і не дуже часто, коли вони просто падають з неба на голову, як диво. Як тепер. Як ти.
Милий мій янголе, ти знаєш найпалкіші мої таємниці та захищаєш найдрібнішу часточку моєї душі. Один порух твоїх зіниць і збудеться будь-яка мрія.
Знайди мене.
Мацко Ірина — 11/06/2008 - 16:29
Знайди мене.
... ранок. Ти прокидаєшся.
Я поруч. Хоч ми давно вже не разом. Просто я загубилась. Чи ти зник?
Але я ...
... у воді якою ти вмиваєшся.
Ти бачиш? У дзеркалі я поряд тебе, отам за плечем. Я зігріваю його своїм подихом, чуєш?
Груша.
Мацко Ірина — 11/06/2008 - 16:28
Груша.
Нога у білій лаковній туфлі ступила у густу зелену траву назустріч їй. Враз нахлинули спогади.
Зима була холодна та сніжна того року, а було це так давно. Мені було всього дванадцять. Я підійшла до неї, вона навіть не здригнулась, та для мене це була безмовна подруга.