Ти спиш
I у снi
Береги обiймаєш
Мiрiади ночей
Потисканням стрiчав
Волелюбних долонь
Нi на мить не старiєш
П'єш бджолиний напiй
I чарзiлля ковтаєш
Безiменний,нагий
Безпритульно стуляєш
Безадреснi свiти
У якi поринаєш
I чекаєш на сни
Де обiйме туман
Засмiється заграва
Розважається Пан
I боги пантеону
П'ють любов i вино
Своїй юностi радi
Ось вже сонце зайшло
I готується свято
Прославляння чудес
I чарiвностi свiту
Всi тут радо вiтають
Щедрiсть п'яного
Лiта
Вже дозрiв виноград
Розлелися рiчки
А ти спиш
I у снi
Новий свiт
Виплiтаєш
Нескiнченнiстю мiфiв
Примара життя
Консуело — 3/10/2008 - 12:21
Тихо.
мовчання мене не лякає.
вже давно.
небо змовницьки підморгує.
я не сама.
можливо.
крокую у завтра.
шию свій саван.
він згодиться,
коли
настане
слушна мить.
суїцидальні спогади.
непочуті сповіді.
Хто я?
Шепоче ніч
про далекі світи,
про вічну любов,
незустріту
непрочитану
як історія іншого життя.
інших людей
кращих
сильніших
за мене
і за більшість тих,
хто поруч.
прокидається зранку,
поспішає
на роботу
кожного дня.
бігає по магазинах
на вихідних.
і зрідка
дуже нечасто
помічає
що дерева
й досі зелені
хоча вже осінь.
і згадує, що колись
А життя проходить
ВІКО4КА — 26/09/2008 - 15:22
А життя проходить....
У чергах на маршрутки,
У черах за платнею,
У чергах за квитком
Щасливим чи не дуже???
Місцеві проститутки
Уже ідуть війною
Але на кого???
Том в руках твоїх тоненький
Поезій та казок.
Та ти ж не віриш в диво,
Та ти ж не віриш долі,
Навряд чи віриш в знаки
Ти, мабуть,покемон,
Яким керують зверху.
Займи щасливу чергу,
Чекай на свій автобус
І викини цей том....
Бо ти не віриш в диво
Присвята сучасним поетам
ВІКО4КА — 26/09/2008 - 11:37
Ми маленькі динозаврики
У великому світі.
Нас мало,
Але кожен не схожий на іншого.
Сьогодні вечір розкидається зірками.
Саме такі вечори
Нагадують динозаврикам,
Що вони ще не вимерли...
Мені брехали батьки
ВІКО4КА — 26/09/2008 - 11:37
Мені брехали батьки,
Коли казали,
Що знайшли мене в капусті.
Мені брехали друзі,
коли казали,
що не промивают мені кісток.
Мені брехав ти,
Коли казав,
Що любиш....
І я навчилась брехати,
Коли сказала всім,
Що щаслива.
Летiти,i битись,i падати
Кориця — 23/09/2008 - 22:11
Летiти,летiти!
Все нижче,до сонця
До вiтру,бо вiтром
Лиш можна напитись
Наповнити груди
Летючим повiтрям
Летiти i битись
Об скелi у шалi
Зриваючи шкiру
I бризками свiтла ловити пiщанi
Дощi,смакувати
Облизувать нiгтi,з-пiд нiгтiв
Де сохне ще кров
Летiти!Нi,пурхать!
Важким чорнокриллям
Лiпити iз хмарок
Скелястi свiти
Щоб битись!
I падати!
Звiльняти свiй дух
Вiд смороду тiла
Щоб знову летiти
I битись,i зливою
Юних дощiв
Заплiтатись
У вiчному танку
Де можна летiти
I битись
I падати в прiрву
Напевне тамбур вигадали
Боги
Щоб людям було де з'ясовувати
Свої вiдносини
Якi не варто чути чужим
Думкам
Атмосфера налаштовує
На затяжнi бесiди
Та смачнi дискусiї
Серед вiдходiв людської
Життєдiяльностi
Така наша природа
Повертатися туди
Звiдки вийшли
Але я зарiклась
Ходити у мiсця
Де чую ''прощавай''
Слиняве слово
Яке обмащує тебе
Слизом,який
Намагаєшся будь що
Стерти
Знищити бруд
Знищити час
Розтягнути
Заткнути рота
Болючим поцiлунком
Вiдкушуючи язика
Смакуючи вуста
Роздираючи ясна
Аби тiльки не почути!
''Прощавай,
Все було супер''
Тодi як справжня донька
Купальська квiтка
Кориця — 22/09/2008 - 20:07
Купальська нiч
Нага i жага щастя
Та чого ж тебе так верне
Вiд мого обличчя?
Невже запах
Озера
Так нестерпно пропах
Смертю
Що життя не може ним дихати...
Ну то й не дихай
Лиш обiймай мiй стан
Я твоя!
Залоскочу
Залюблю
До життя
Бо любов-наче сон
Пiсля якого приходить
Пробудження
Вiчнiсть iснує
Лише тут i зараз
Поки палає
Купальська квiтка
Зiрви її
Обпечешся
Зацiлуй її
Втопишся
Затопчи її
Задихнешся
Не чiпай цю нiч
Краще йди
Проживу
Без води i свiтла
Бо вiчнiсть моя
Як течiя
Плине швидко
I вiчна тим
Що забуваєш
Звiдки i нащо
Бо те що далi
Моя мрія проста -
така, як у всіх:
гуляти взимку
по білому снігу,
а влітку - по гарячому піску.
Я люблю мріяти
про тебе,
про нашу...
Люблю
пірнати у воду,
в якій не живуть піраньї,
ловити твій погляд на моїх грудях!
Люблю мріяти
про твою посмішку,
про твої сексуальні родимки
по всьому тілу.
Люблю свою мрію.