Зелений кіт
Ihor Zubrytskyi — 27/11/2008 - 20:46
Автор: Єва Нарубина
Назва видання: Найдовша колискова або Зелений кіт
Видавництво: Грані-Т
Рік видання: 2008
Що може бути милішим за хороший настрій? Правильно – нічого, а книжка «Найдовша колискова або Зелений кіт» надає вдосталь хорошого настрою. Назва книжки походить від першого (про кота) і останнього (найдовшого) твору в якому і «мишеня на лавці пелюшки пере», і «джмелик ложки миє», і «старанно мураха сміттячко мете», і багато ще чого корисного і радісного робиться.
Всі віршики в книжці (окрім «Найдовшої колискової») є невеликими, переважно по кілька строф, а інколи й менше і легко запам’ятовуються. Тож колись бабці складали внучкам різні примовки, а тепер вони можуть разом з ними й собі вчити віршики з книжки. Ось чого вартий хоча б такий віршик «Повідок»: Неслухняний повідок - // раптом, бач, зачув свободу! // Тож мороку із морок // мають такса і господар». Або «Сонце у капці»: «І як тепер узути капця?! // Там зайчик сонячний сховався!»
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Читати далі
Комікси по-українськи
Ihor Zubrytskyi — 20/11/2008 - 15:38
Автор: Микола Гоголь
Назва видання: Ніч проти Різдва
Видавництво: Грані-Т
Рік видання: 2008
Рік першого видання: 1831 - 1832
Гоголь навіть і не зміг би передбачити… Цікава інтерпретація знаного твору класика «Ніч проти різдва». У виданні відомі персонажі постають у новому світлі – як герої коміксів.
Видання є одним з серії «Класні комікси», що покликана зацікавити дітей до читання класики. Книжка є красиво оформлена, захоплюють оригінальні ілюстрації, також майстерно зменшено й оброблено текст вихідного твору.
Якісне поліграфічне виконання приносить задоволення – такі комікси приємно тримати в руках, і не лише тримати, але й читати.
Формат видання, можливо, дещо завеликий, як на поставлені цілі. Таке видання не почитаєш на уроці на останній парті, а саме там переважно і відбуваються читання коміксної літератури.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Читати далі
Par le vu france?
Ihor Zubrytskyi — 14/11/2008 - 00:24
Автор: Анютка Петрів
Назва видання: G’et mon Éclat
Видавництво: Піраміда
Рік видання: 2008
Вишуканий ліричний твір в стилі Піраміди. Красиво зроблена обкладинка приваблює око і закликає до прочитання. Текстуальне наповнення видання теж звертає на себе увагу своєрідністю лексики і оформлення (зокрема цікавим введенням є початок кожного розділу у вигляді піраміди).
Слідуючи сюжетом твору розчиняємось і переповнюємося почуттями ліричної героїні, мандруємо світами свідомого й підсвідомого. Оповідь має забарвлення бордове забарвлення і звучить ніжно й привабливо, правда під кінець сумовито і навіть трохи печально.
Твір сприймається легко і є наче легкий вітерець, що овіває влітку закоханих французів, туристів на Ейфелевій вежі. Хоча всі ми чітко розуміємо що весна і літо не вічні і не завжди все прекрасно, але також є розуміння того, що життя продовжується незважаючи ні на що, і якщо люди не залишаються з нами завжди, то спогади відібрати ніхто не здатен.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Читати далі
Паралельні світи
Ihor Zubrytskyi — 12/11/2008 - 21:30
Назва видання: Сни
Видавництво: Каменяр, ВЛО Glosa
Рік видання: 2008
Збірка є результатом конкурсу «Музика серця», але у своєму друкованому аналозі набула нового звучання. Видання здійснене у формі щоденника, й ілюзорною записувачкою віршів виступає лірична героїня. Відбувається боротьба реальності й фантазії, для читача ж книги ілюзорним є й реальний автор конкретного твору й ефемерна лірична героїня, тобто – вони разом потрапляють в дивний світ текстової реальності. Цікавий ефект.
У книзі вміщено 51 твір, які розбиті тематично за порами року. Сумніші вірші вміщено в розділи «Осінь», «Зима», веселіші – в «Літо», «Весна». Твори переважно ліричного спрямування, ті ж що дещо віддаляються від даного напряму містяться в розділі «Нотатки», який підсумовує все видання і є кроком героїні у нове життя.
Усі твори видання чимось особливі, хоча деякі й вирізняються на загальному тлі, але вважаю що всі автори по змозі добре попрацювали.
З конопельки та в гречку
Ihor Zubrytskyi — 6/11/2008 - 01:01
Автор: Лев Сиднев
Назва видання: Похождения кота Бегемота
Видавництво: Полиграф
Рік видання: 2005
В нашу рідну Україну завітав дивний містичний гість – кіт Бегемот. Ох і натворив же ж він… Всіх прогнилих бюрократичних чиновників покарав, на шлях істинний спрямував, дівчаток з публічного дому світом повозив, з Кличків пожартував… Чудо котик.
Твір мав можливість претендувати на доречне сатиричне продовження "Майстра і Маргарити" Булгакова, але… видно якісь диявольські сили завадили втіленню благородної ідеї. Вже аж надто багато в книжці плоских жартів і голих задів, щось тут не так… Може б то зізнайомитись Сіднєву з Винничуком? Мабуть, знайшли б про що поговорити.
Шкідливість невидимості
Ihor Zubrytskyi — 4/11/2008 - 00:24
Автор: Герберт Веллс
Назва видання: Невидимець
Видавництво: Піраміда
Рік видання: 2006
Рік першого видання: 1887
Все на світі є прозорим, якщо обдурити заломлення світла. Не вірите? Прочитайте твір Герберта Веллса "Невидимець" і він вас переконає в цьому.
Події твору розвертаються в старенькій Англії, де кожен заклопотаний своїми дрібними справами і навіть думати не думає, що десь на світі може існувати людська невидимість, але науковець Гріффін зруйнував весь цей милий спокій, він відкрив секрет невидимості і випробував його на собі.
Яскравою особливістю цього твору Веллса (та й узагалі всіх інших його праць) є деталізованість викладу і обґрунтованість висунутих припущень, тож цінителям жанру наукової фантастики буде приємно читати цю досконалу не лише художньо, але й науково працю.
Міраж
Ihor Zubrytskyi — 28/10/2008 - 00:42
Автор: Лана Сянська
Назва видання: Марабу
Видавництво: Кальварія
Рік видання: 2008
Приємна кольорова казка в яку з легкістю можуть поринути читачі, яким важко знайти в навколишньому житті казковість. У творі є все, що можна вважати мрією більшості сучасних людей: прекрасні головні герої, багатство, везіння, щастя, ну і звісно любовна інтрига, яка вирішується щасливо для головної героїні.
Дія твору ґрунтується на любові Марка та Ксенії. Твір не є насиченим подіями, а швидше тяжіє до ліричної прозової замальовки. При прочитанні робиться тепло і приємно, відчувається тепло і ніжність Середземного моря.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Читати далі
Чорний гумор
Ihor Zubrytskyi — 21/10/2008 - 20:54
Автор: Юрій Винничук
Назва видання: Ги-ги-и
Видавництво: Піраміда
Рік видання: 2007
Твори з книжки, як стверджують видавці потрапили до них таємничим чином: їх їм подав колишній працівник органів. Ці "раритетні" оповіді гуляли в переписах по руках читачів, а також в мережі інтернет, тепер же видавництво "Піраміда", володіючи повним зібранням цих давніх оповідок, вирішило видати їх під однією палітуркою.
Книжка складається з багатьох розділів різної давності написання. Деякі з них в майбутньому (а нашому минулому) переросли у більші праці автора, деякі так і залишилися невеличкими забутими кусками тексту.
Найколоритнішими вийшли розділи "Ги-ги-и" і "Кров-любов", найдивніший – "Сни", доволі недороблені і художньо недосконалі – "Бестіарій" і "Легенди".
Космічні мавпочки
Ihor Zubrytskyi — 14/10/2008 - 14:19
Автор: Чак Палагнюк
Назва видання: Бійцівський клуб
Видавництво: Фоліо
Рік видання: 2007
Рік першого видання: 1996
Ярмо цивілізації… якщо не можна досягнути досконалості, то навіщо прагнути? Можливо, краще руйнація? Знищення всіх культурних цінностей, підтирання "Моною Лізою" і засирання всіх французьких пляжів?
Проект "Каліцтво": підпали, паплюження всього вартісного і безкінечні домашні завдання (вкрасти водійські права, вбити боса, відрізати яйця супротивникам та ін.).
Навіщо людям культура, якщо до неї мають доступ і так одиниці, та й то не розуміють її вартості? Люди – раби своїх меблів, квартир, робіт, сімей, суспільства. Всі вважають що це є частинками їхньої душевної сутності, насправді ж це мотлох який забруднює душу. Щоби найвище злетіти треба впасти на саме дно…
Всі відійдуть в світ тіней…
Ihor Zubrytskyi — 7/10/2008 - 18:01
Автор: Пернилла Стальфельт
Назва видання: Книга о смерти
Видавництво: Открытый мир
Рік видання: 2007
Рік першого видання: 1999
Що таке смерть, що ми про неї знаємо? Це коли організм вже нездатний харчуватися, розмножуватися, реагувати на зовнішні подразники? Чи щось більше? А куди людина після смерті дівається? Потрапляє в рай/пекло, чи повертається в світ у іншому образі?
Це недоступно пізнати ні великим ні малим жителям планети. Але все ж щось ми таки знаємо. Ми знаємо що є людина, а через мить може вже не бути, також ми усвідомлюємо, що кожен приєднається колись, до тих що відійшли.
За довгий час існування людства назбиралося багато вірувань, обрядів здогадок. Багато з них в дуже абстрактній і спрощеній формі подано в книзі "Книга о смерти".
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Читати далі