Hang up, baby, hang up...
nacho one — 15/12/2008 - 04:46
-Чого ти так си дивиш? Ти шо – по-українськи ні бе – ні ме – ні ку-ку-ріку?
А вона все сиділа в кутку й мугикала си під носа : “Hang up, baby, hang up…”.
-Як тебе там – Вероніка – Луїза -- Марія. Так? То будеш Маруськом в нас зватиси.
Топонімія.
Володимир Василишин — 5/12/2008 - 01:10
Не пише про це ані у “Кобзарі”,
Ні в “Декамероні” Джовані Бокаччо,
Як можна так грішно жить в мирі й добрі
Й чому в нас Мукачево, а не Мукачів.
Не знаю, як можна щось Бога просить,
Ходити для цього у Церкву Покровську,
Як майже століття для нас не досить
Наш град Січеслав звати Дніпропетровськом.
Вже знаємо нині, що всі ми є з піль,
Й лиш в полі безгрішному все в нас до ладу,
Чому ж тоді кличемо Христинопіль
Зовсім не по-своєму – Червоноградом?!
Ми й досі шануємо славних нероб,
Нероба сьогодні поважним в нас паном!..
Інакше для чого назвав хлібороб
Це – вєтлічебніца?
Мисько Сергій — 2/12/2008 - 19:33
- Ало! Це – вєтлічебніца?
- Да! А ,нє…Ми – санепідємстанція! А я – Свєта! Мене звать Свєта!
- Значить… прививку… міні от бєшенства не здєлаєте?
- А шо таке? Хто це? Чи тобі нема шо робить?
- Це – Я ! У вас є яд? Хоч яду дайте…
- Яд?… Єсть. А для кого чи від чого? Від паразітів чи гризунів, а мо для жука шось королацького? Тоже є. Я отдєльно продаю… тіпу подпольно. Тіки ж ти нікому. Ой, случайно заплутала волоси за провод тіліфонний.. Тіки покрасила їх в чорне і на тобі… Хоч плач.. Нада знову … назад в біле перекрасювать…
Пухким жінкам
Женчик Журер — 1/12/2008 - 22:06
Я полюбляю усе знежирене,
Хіба що жінок це не стосується.
Бува побачиш як стегна гойдаються,
Коли вона проходить по вулиці.
Захчеш обійняти - рук не вистачить.
За нею йдеш, як зачарований.
Вона час від часу на тебе дивиться -
І вже сміливий пішов здоровкатись.
Ось тобі, натечки - перше побачення.
Йдеш чи в кав’ярню або додому.
П’янка-горілка, танок задля годиться,
Руку повільно спускаєш додолу.
Чого вона зазвичай би соромилась,
В ній поруч тебе тепер прокидається,
Воля рукам під хмелем нестримана.
Ґудзики якось самі розстібаються.
Чуєш які в неї стегна напружені,
Я-(Єў)Геній
Женчик Журер — 1/12/2008 - 20:00
Як це? – Мене і не знати
за голосом, образом, словом?
Мене мають вивчати
в загальоноосвітніх школах.
У класах висять портрети:
Я, Шева, Франко, Українка.
Я в літературних газетах
принаймні на двох сторінках
Цитують творіння митці
Спілок письменників у країн,
Переклади роблять усі:
негр, жид, кацап, караїм.
Пам’ятник з бронзи, граніту,
гіпсовий бюст на підставці,
на будинках пам’ятні плити,
твори у кожній книжковій лавці.
Конкурси і фестивалі
проводять імені мене
лауреатів нахвалюють
Засоби МІ незліченні.
Вулиці чи навіть місту
прізвище моє дарують
всі провідні артисти
До кінця робочого дня залишилася година!
Биндас Оля — 19/11/2008 - 15:13
За цю хвилину мені стало десять раз спекотно і сім раз холодно. До кінця робочого дня була ще година і мені нічого не залишалося, як ритмічно погойдуватись на кріслі розглядаючи сріблясті блискітки на моїх гелевих нігтях з акваріумним дефектом.
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
Труднощі перекладу
Catya — 8/11/2008 - 23:10
Нездарам-перекладачам присвячую
ЦІ НЕВЕЛИКІ ОГЛЯДИ КНИГ
Марко Пузо
"Кум"
Вибачте, даний текст не доступний для перегляду.
Sorry, but this text is not available for viewing.
Обідній натюрморт
Василь — 9/10/2008 - 10:58
На білій широкій тарілці, серед моря кетчупу, поважно розляглися щойно зварені сосиски. Прикрашені краплинами гірчиці, вони розповсюджують смаковитий аромат, який лоскоче ніздрі і стрімко скочується десь вглиб живота, викликаючи голодне хвилювання.
Історія одного вбивці людоїда
Биндас Оля — 8/10/2008 - 12:09
Історія одного вбивці - людоїда
Субота, 13:01 , с. Гнилі Підбубчики, 700 км від аеродрому, третя хвіртка зліва.
Надійка вийшла, вона незрівнянно прекрасна, її очі світятяться , вдіта у красиву рожеву сукню з мереживом, у……
А НІЖКИ , які Божественні ніжки, напевно бриє їх епілятором Браун, бачив рекламу по TV, як хотілося хоч на мить відчути їх смак…
Я закохався в ті ноги з першого погляду, коли побачив ,то зрозумів, шо тепер це є ціль всього мого життя, тому зроблю все можливе щоб досягти своєї мети.