Бабине літо
Catya — 4/10/2008 - 11:22
Кленам соромно восени,
І шаріється горобина.
Перед ким і у чому винна?..
Став на паузу свої сни!
Допивай натщесерце вина,
Одягайся в мою павутину...
Це - назавжди.
Або - до весни...
коли летиш
world — 3/10/2008 - 00:05
Це трапляється зовсім не весною, зовсім ні...Це приходить у атмосфері пожовклого листя, коли багатсво природи, її шати і золотаве вбрання відкриває багатство наших почуттів..Усмішку приносить маленький промінь, що сідає на плече, листок, що трошки одиноко кружляє у повітрі, павутиння, що чіпляється по шкірі обличчя.
І хай світить таке осіння сонце,і хай летять листочки, і хай ще розлітається павутиння. Це все для нас.
Оголошення "віддам щастя"
Михайло Стахов — 30/09/2008 - 17:20
- Ти спитаєш для мене щастя?
- Навіщо?
- Я хочу бути щасливим.
- Ти не щасливий зі мною?
- Ні.
- Візьми.
- Що?
- Візьми моє щастя.
- А як же ти?
- Я щасливий з тобою, мені воно не потрібно.
Лист від найкращого друга
Биндас Оля — 24/09/2008 - 08:57
Як я хочу, щоб ти згадала мене… Нам було так добре вдвох. Коли ти була маленькою, я з тобою спав, їв, плакав. Навіть, коли ти впала з велосипеда, я зробив собі таку саму «бубу», як у тебе, здавалось, що так тобі стане легше. А пам’ятаєш, як ти захворіла на вітрянку? Ми тоді, розмалювали мене зеленкою, щоб тобі не було сумно одній і щоб ти швидше одужала.
Пісня каменяра
CHUCK — 23/09/2008 - 23:56
Зламана біта, голова цілА.
Мені б радіти, радощів нема.
Стоїть стіна, висока й міцна.
Стою і я, зі стіною війна.
Ходи прорито,
Наскрізь діра, в яку б пролізти,
Та серце зна:
Що варто жити, лиш для життя.
Стіну звалити - мета моя!
Повільна атака моря
Ihor Zubrytskyi — 22/09/2008 - 22:57
Приплив вже розпочався,
стережись народ,
бо твій пісок віддавна в море,
поривається пливти.
І скали твої кришаться і валяться на дно,
руйнується життя основа,
а море напира все й напира,
тож незабаром не залишиться нічого,
окрім моря.
Сиджу на канапі,
Слухаю джаз
По хаті літає,
Замріяний час
Пливе позіхає,
До стін прилипає
На шафу сідає,
Ногами махає
До мене всміхається,
Злегка гойдається…
Бах!
Що сталося?!
Жах!
Це ж треба!..
не втримався…
ГОйдався й брикнувся
Під Люїса йокнувся
…Прямо підчас
В захист депресії
CHUCK — 17/09/2008 - 21:51
Депресія, це той чудовий стан
Що різнить нас усіх від "гомодрили"
І хто ще знає, мо й арангутан
В депресії набув лиця людини!!
Гу-Гу!! Гу!
Щойно зауважив...
CHUCK — 17/09/2008 - 21:19
Вже день минув і ніч пройде
Минає місяць, рік проходить
Невже й життя отак мине?
І це нікого не ...бе? (хоч можна і "не обходить")
Синя речовина
Биндас Оля — 16/09/2008 - 15:23
Я закриваю очі, бачу синю речовину, синя речовина вливається в мій мозок , перетікає через мої вуха, ніс, засмоктуються кожною судинкою мого тіла, з’їдає всю сутність.
Тепер мене нема, я залишилась в невагомості, залишила думки і міркування.