Не я б'ю - лоза б'є...
Консуело — 15/04/2009 - 09:39
Збірка: Майже вільне божевілля
Запинаю фіранки на кухні -
стільки зайвого сонця, аж нудить.
Вигортаю з іржавих посудин
не думки, а котлети протухлі...
хто безгрішний - напевно засудить
марнотратство мого виживання...
Розпотрошую свинку-скарбничку
на останнє можливо-граничне
недозоване псевдо-вживання,
а на масло до хліба - позичу.
Чай без цукру, і майже - без чаю,
анальгіном пропахли долоні...
перші мухи вовтузяться сонні
на столі.
я усім пробачаю...
і злізаю тихцем з підвіконня.
У куті гомонить холодильник...
Трохи льоду зі смаком ванілі
я на біль і на кров переділю.
Повертаюсь - приречено сильна
у життя - в цю Вербову неділю...