Презумпція винності
Консуело — 10/04/2009 - 10:12
Збірка: Майже вільне божевілля
Стираю відбитки пальців, -
такий побутовий злочин...
я вірю у ніч і кальцій.
зриваю шпалери - в клоччя,
влаштовую власний карцер.
Ця мода - така висока -
носити холодну зброю.
моє дефіле - на показ...
прикрию себе - собою.
зізнання - ну чим не доказ?
Судитимуть - все законно,
сталево затиснуть руки...
люди - чи світ в погонах?
Бере мене на поруки
суворо-режимна зона.
Втомившись від зла чужого -
запізно уже втікати.
Останній дзвінок - до кого?
безсилі тут адвокати...
Я маю номер до Бога.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00