Портрет
Загублена у просторі — 4/04/2009 - 13:47
Збірка: Ліричний..не відступ, а наступ
На стіні висить портрет
намальованих тенет
світло-русого волосся,
очей зелених тет-а-тет.
їм нелегко довелося.
Вони як Віфлеємська зірка,
Іноді-немов горілка,
заливають горе перцем.
Від їх погляду аж дірка
В бідному твоєму серці.
І коли тобі погано
невеселими мазками
Очі щирі і сумні
акварельними сльозами
Плачуть на твоїй стіні...
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 8.00