Навскісно - крізь сон
Консуело — 2/04/2009 - 13:55
Замість сонячних (слів?) зайчиків
шибками стрибають відблиски
сутінків.
Дихають вогким асфальтом,
або вчорашнім борщем.
Дощем - до щему
попід ребрами. Там, де, кажуть,
у когось є серце... Досі.
Волоссям заплутуються шпильки,
стають знаряддями катування,
а манікюрні ножиці -
лезами гільйотини
падають
на сніжно-білі
лілії
(банальності?).
ламаючи світло
на останньому подиху
помахом
розщепленого семибарв"я
високо у потойбічному
- австралійському -
небі
стирають межу реальності.
Знаєш?
весняно дітлахи регочуть
у підворітнях - футбол, класики.
і плачуть невідомі магнолії
у кримських садах.
класично.