Географічно
Консуело — 27/03/2009 - 15:48
Збірка: Майже вільне божевілля
Нігті у чорний - то буде за днем жалоба.
вголос думки не мої - бо такі цензурні...
пошук себе - у черговій сміттєвій урні,
штампами істин на серці набита проба,
а я додому вертаю - в Країну дурнів.
Місця бракує, а неба - скільки завгодно...
час витікає з душі, ніби дощ по ринві...
Спить королівна, її стереже Горинич -
казка якась не така, ніч - просто холодна.
У кожного - власне пекло і власний Грінвіч.
Де ж та весна, що навчила б мене любити?
трохи кориці у тісто, - не хліб, а паска...
занадто високо - тільки не для фіаско...
падає ангел - приречений небожитель
світ посміхнеться і вкотре начепить маску.