Вічність. Хоч би й так...
Консуело — 26/03/2009 - 11:21
Збірка: Майже вільне божевілля
Хмарно. Химерно. Хорор
тисне на чорні ноти.
Пітьма прийде заскоро, -
тихі її фокстроти...
Ставлю останній злотий,
мертва - уже не хвора.
Втеча з чужих нізвідки,
тіні, шляхи, вокзали.
вогнища давніх спалень...
Судді - вони ж і свідки -
душі свої проспали,
грати були без клітки.
Повня обірве струни, -
срібний овал долоні.
Північ. А нам фортунить
скинути гніт прокльонів...
Зорі горять червоні,
час відчиняти труни.
Вітер гойдає в"язи,
свище й гуде бешкетно.
Вбрід - через сіру Лету.
вічноживі вилазять...
Щедрі столи у князя,
Північ - пора бенкету.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.67