Втомлений світ
Консуело — 18/03/2009 - 12:39
Збірка: Майже вільне божевілля
Формально існуючі особистості
турбують космос
шурхотінням целофанових торбинок,
паперових пакетів, замовчуваної правди...
Одноразовим натяком на посуд
засмічують простір галактики,
якою ще й досі далекі чумаки
простують
за сіллю, розмовляючи з круторогими
про життя.
Здалеку все здається занадто чистим,
аби бути чесним. Так і треба,
мабуть. Щоб вижити, треба вміти
завдавати удари у спину.
Крокуючи понад прірвою,
не дивитися вниз, аби не впасти,
та набагато важливіше -
не дивитися вгору,
аби випадково не злетіти,
забувши про спалені крила.
Ревуть неголодні воли десь за хмарами
і чумаки розпалюють вогнища, - варити кашу.
Насправді... і зовсім не для того, щоб комусь
у них під ногами
такому малому
було трохи світліше поночі
повертатись з-за обрію...