...
Катерина Бойко — 6/03/2009 - 21:45
Збірка: Вперше
Перецвіли уже сади,
І достигають вишні повнощокі.
Місяць цілує хвилі на воді,
І залишає в ній сліди глибокі.
А ми ідемо стежкою удвох...
Я говорю тобі слова кохання,
Та чує їх лиш місяць й Бог,
Ти не зважаєш на ті поривання.
Звучать усі епітети дарма,
І порівнянь не варто тут вживати,
Де не було кохання, там його нема -
Із каменя води нам не дістати.
Гірко-солодкий присмак на губах -
Це перестиглі вишні наших днів...
Ти не зумів розгледіти в очах
Палких і щирих моїх почуттів.