Квітневе сонце
Li-Tium — 5/03/2009 - 21:12
Торішні трави в’яжуть молодінь,
Цукрова пудра-паморозь зникає,
Квітневе сонце магічністю подій
Осяє весну і людей осяє.
Після зими, мов крейда, геть бліді
Обличчя знуджені. І холодом проймає
Відвертість спопелілих сновидінь.
Душа тьмяніє. І її — ламає.
Не помічаємо, немов того немає.
В натомлених очах нема слідів
Любові! Спалаху! Колишніх почуттів...
Відлякує, жахає. Забиваєм.
На все, що вчора. І в очі заливаєм
Квітневе сонце... буденністю подій.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 8.00