Ніч розпусткала коси,
Розкладала на таці сни,
Вона на них чарувала
Снів кольорові казки.
Вона пила чай із мелісою,
Милувалась своєю вродою,
Люстерко срібного місяця
Красу її славило одами.
Спесива,горда, незаймана,
Носила чорну сутану,
Іі , красуню неписану,
Таки полонив Ранок.