ДОРОГА ДОДОМУ
Консуело — 27/01/2009 - 11:15
Гіркота недопитої кави...
Недочитані фрази завершень.
Перехрестя маршрутів холодних...
Лиш вокзали вчорашніх "сьогодні"
надто довго на когось чекали
не востаннє і, звісно, - не вперше.
За спокуту - покинуті зорі
і у пригорщі - сажа та попіл,
імена напівстертого світу...
Поховавши убивць і убитих
під склепіннями древніх соборів,
заблукав невіднайдений спокій...
Сторінками - втікали обличчя
залишаючи тіні на спогад.
Червоніли шовкові вітрила.
і дорогу - у сонце - відкрила
не молитва, а пісня заклична,
як прижмурена посмішка Бога.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 9.25