Сині коні,
Напоєні заходом сонця,
Вже зникають за видноколом.
Топчуть лукаво трави руді
Та розбризкують срібне щастя
З-під незагублених зоряних підков.
Сині коні...
Мені ж залишаються коники -
Зелений тремтливий оркестр.
Мої скрипалі,яких лихоманить
Щоночі.
Мені ж залишаються волошки,
Що гарцюють,пещені вітром,
В моєму волоссі
кольору стиглого жита.
Мені ж залишається сплетений
Тобою німб -
І замість сяйва у ньому
Сині коні...