Така коротка січнева нічка,
Така прозора, як тінь в снігу:
Ще в наших віях дрімає відчай.
Ще наші пальці плетуть жагу.
Голодний вітер — на биті струни,
Лишилось віри— ковток на дні...
Ти спиш, пропащо і сніжно-юний,
І відлітаєш в своєму сні.
А проміж нами — двосічна криця:
Дитячим скриком у ніч сліпу...
Тобі не снилось, що ти мій лицар.
І Бог з тобою, і в добру путь.
Кількість рецензій: 6
Середня оцінка: 9.67