Холодна війна
Консуело — 13/01/2009 - 14:00
Збірка: Майже вільне божевілля
Втікаю з-під обстрілу...
дезертирую...
гине в облозі чужий Сталінград...
кров на долонях....
і все-таки - ВІРУЮ.
гордо сповзаючи в свій каземат.
Ні, непідкорена!
Ніч вертикалями
креслить мій всесвіт на сотні "тепер"...
Не королями - хрестовими кралями
хтось відігрався і знову…
не вмер.
Місяць уповні
в тринадцяту п’ятницю…
кличе мене до забутих імен,
б’є без вагань, з усією нещадністю…
Де тут васали і хто сюзерен?
Вижити треба.
А жити – як випаде…
між паралельністю давніх начал,
я принципово не вірю у випадок.
так чи інакше –
настане фінал..
В сутінках пам’яті - третього виміру,
страчена молодість -
чорна вдова...
Важко сказати, що саме я виберу,
та, поза сумнівом, - буду права.