Звичайне...
Диво... — 6/01/2009 - 00:36
Закривати очі в пітьмі
І кров розбавляти ваніллю.
Я сьогодні сумую на біс.
Зустріч в трактирі „Емілія”.
Без слів, без сліз, без героїв,
Тільки обертом йдуть віражі.
На санчатах влетіли у душу
Дикі мрії, мов хлопці-пажі.
Капелюшок, тонкі рукавички,
На морзі вальсує волосся!
Ковзани малювали мелодію,
Імітуючи Баха без спросу!
Сьогодні усе змінилося :
Дива дивувались банальностям!
Сиділи і з даху кидали
Пігулки сміху і радості!
Вони відкривали посмішку,
І корок стріляв у вікна!
Піною стали зорі,
Схожі на білі ікла!
Просто сьогодні диво
Сталося десь по сусідству –
Закохуватись корисно!
Без розгляду, суду й слідства!