місто
Вітер Ірина — 4/01/2009 - 22:11
декілька литих облич і засушених квітів з поля
тісно коли споглядаєш в небі малого змія
я більше так не хочу - вірш в безнадії голий
хтось більше так не може - біле перо і стріли
ти обніми міцніше снігом пречисту віру
десять благальних пальців й тільки одна молитва
тільки долинуть звуки - більше тобі не вірю
місто іде на сповідь так невблаганно щиро
тихо вертають води каплями з вікон щастя
клопоту людям доста, ти ж мені ще потрібен
біля сумної вишні з білим квадратним снігом
і повертайся швидше як тобі тільки вдасться
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.00