Україно! Вітчизно моя (ч1)
Женчик Журер — 1/01/2009 - 21:55
Збірка: Україно! Вітчизно моя
Україно! Вітчизно моя,
тебе не має, як здоров*я.
Лиш той, хто за тебе загинув,
Гадав, що вмер за Україну.
Здоров*я забрала ти радо,
згубила ще в утробах чада,
труїла їжею з відходів,
душила викидом заводів.
Твій голова – є безговловий
Народ він доїть, мов корову.
Майно розпродає по шматах.
Наказ йому дають у Штатах:
«Порви з Росією стосунки,
спрямуй на «Захід» накерунки.
За те дамо тобі притулок,
де встановити зможеш вулик,
і будеш пасічникувати.
Запросиш кума, брата, свата.
Щасливо будете сидіти.
Ніхто не займе ваші діти.
Майбутнє ваше – в шоколаді.
Ти дослухайся краще Каті:
Вона все знає - ми навчили,
щоби як треба ви робили.
Щасти, і далі так тримати!
З Росією конфліктувати!
Аби Окраїна нещасна
Відходами покрилась рясно.
Бо ще Швайцарський наш Владика
В Окраїну нас писком тика
й питає: «Чому та свинота
не стала смітником Европи?»
Тож, звітувати треба рано -
тому, прискорюйте програму
«Дебілізації народу».
За те від Братства - нагорода!