Кохання, як мертва дитина...
Пробито голками їй руки.
Вона все цім людям простила.
Але не заба розлуки...
Із витвором свої уяви
Кохання мене обвінчало.
Я ж тихо налила їй кави -
Це наше найперше начало.
Так просто мене зрозуміли.
Що важко було розпізнати,
Чого в мене руки не білі,
І чом я попала за грати!?
Так просто дитина-убивця
Сміялась з моєї поразки.
А витвір мені більш не снився
Без підлої чорної марки
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00