Життя – це смішно
sashenika — 19/12/2008 - 14:47
Конкурс: Сатиричний аперитив
І
Життя – складна річ. Я цілком з цим згідна. Час, який людина проживає на Землі, омивається морями сліз і горя. На ньому ростуть гектари болю і суму. Але все одно життя – це смішно.
Місяць тому мене запросили на день народження. Повернувшись з університету, пообідала. Вирішила поспати. Весь час когось слухати – втомлює. А як тут не втомитися? Кілька годин без перерви впихати в голову всіляку інформацію – руки болять.
Прокинувшись, сіла біля дзеркала. Почала наводити бойову розкраску. Годину промучилася. Потім уважно подивилася на себе. Плюнула. Стільки часу потратила і все дарма. Змила всю косметику.
Згадала, з якого приводу метушня. Подивилася на годинник. Спізнилася. Плюнула на годинник. Надягнула свій улюблений халат і ввімкнула телевізор.
Задзвонив телефон. Іменинник "намалювався". Він вимагав пояснень. Правду сказати побоялася – подумає, що брешу. Щось вигадати не було часу, тому на допомогу прийшов головний біль.
Медики стверджують, що у жіночої половини людства частіше болить голова ніж у чоловічої. І хто з нас менше думає? І в кого тут відсутня логіка?
Хоча в наш час не можна вірити нікому, навіть собі. А ось мені – можна. Я завжди кажу правду. Не віриш? Спитай у мене. Я ж завжди кажу правду.
Повернемося до логіки. Якщо чоловік вас не розуміє і каже, що вона у вас відсутня, не ображайтеся. Йому просто не вистачає розуму допетрати хід ваших думок. Краще пожалійте його. Не всім так щастить з розумом, як вам. Впевнена, що здогадалися про кого йде мова. Я у вас вірю.
Продовжимо жіночу тему. Мене часто запитують, чому я заводжу нігті. Пояснюю: на сьогоднішній день ніж нікого не налякає. Газовий балончик може бризнути не туди. Але кожен чоловік найбільше боїться жіночих нігтів. Жінка в бою схожа на скажену кицьку – страшна зброя. Просто так не зупиниш.
А знаєте, чому чоловіки п’ють пиво? Ніколи не здогадаєтеся. Вони мріють літати. Від пива ж надувається живіт. Ось у чому заковика.
А ще кажуть, чоловіку, який народить, дадуть мільйон доларів. Але ж це безглуздо. Ви знаєте, скільки чоловіків вже народило? Мільйони. Оце прийде додому пізно. Від нього тхне чужими парфумами. Губна помада на лобі, як печатка. І в цей момент він починає народжувати пояснення. Які це страшні муки, якби ви тільки знали.
А які чоловіки сором’язливі – це просто жах. Один у маршрутці став поряд. Відчуваю, риється в кишенях. Гроші гад шукає. А грошей нема. Остання гривня в руках, щоб додому доїхати.
– Чоловіче, чого це ви по чужих кишенях шастаєте?
– Сірники шукаю.
– А запитати?
– Посоромився.
І як він, бідненький, з жінками знайомиться. Напевно, і досі самотній. Ось як виникають демографічні кризи.
А якось подруга розмовляла зі своїм хлопцем. Чомусь зірвалася, як бомба. Кинула слухавку.
– Ти чого? – запитала.
Боюся, щоб її гнів не перейшов на мене. Зачепи тільки людину в гніві. Стільки нового про себе дізнаєшся.
– Собака дика, свиня, козел безрогий, – шипіла вона.
Оце хлопець. Стільки тварин в одній особі. Мутант, та й годі. Що Оксана в ньому знайшла? Хоча, любов – зла, полюбиш і собаку дику, свиню і козла безрогого.
До речі, про дзвінки. Я думаю у кожного бувала ситуація, коли дзвонять уночі. І яка перша фраза? Напружте мозок. Правильно.
– Ти спиш?
Це ж запитання для лунатиків. Тільки вони можуть вві сні ходити і говорити. Щодо лунатиків. Одне слово – страшні люди. Не дай Бог, вам жити з одним із них під одним дахом. Оце підійде і дивиться крізь тебе, прямо в очі. Таке відчуття, що зараз задушить. Джек-різник відпочиває.
Страшно, а вранці розказуєш йому, а він регоче, аж доходить. І хіба життя – це страшно. Нічого подібного, життя – це смішно. Не переконала? Слухай далі.
ІІ
Пам’ятаєш мою подругу, яка закохалася у тварину нової породи. Так ось, тиждень тому вона вийшла за нього заміж. Нещасний хлопець, зміюку на грудях пригрів, а ще кицею її називає. Хоча вони підходять один одному.
Але я не про це хотіла розповісти. Спільна подруга вирішила влаштувати Оксані дівич-вечір – запросити стриптизера. Цікавий у неї спосіб переймати традиції європейських країн. Що ж потрібно долучатися до світової культури.
Наші гаманці виявилися занадто тонкими для такого дійства, але Іра вперлася, як віслюк. Я її розумію. Ірин чоловік геть розслабився в сімейній обстановці. Завів собі нового друга – живота. А колись був таким спортсменом. Всі дівчата бігали за Максимом. Одного разу запитала у нього:
– Максиме, що сталося? Куди подівся мій друг – спортсмен?
– Немає для кого старатися.
– А Іра?
– Оте опудало?
А раніше вона була найкрасивішою дівчиною на Землі. Так, не для всіх сімейне життя – благо. Хоча чомусь Максим живе з цим опудалом, не збирається розлучатися. Загадка природи під назвою – любов.
При такому розкладі потрібно плакати, але ми сміємося. Так легше. Події потрібно сприймати з гумором. Серйозність тільки призводить до неврозів, а сміх продовжує життя. Що я розказую, ти сам все знаєш.
А стриптизера все-таки привели. На дурниці завжди знайдуться гроші. Мішель приїхав до Оксани на квартиру, де дівчата були вже "під мухою". Без алкоголю не обійшлися. Таку подію потрібно відмітити.
Спочатку Мішель танцював під музику, потім під наш вереск. Крик геть заглушив мелодію. Я не знаю, як стриптизер витримує таку високу частоту. Від цього вереску не те що барабані перетинки полопають, голова трісне.
Але саме цікаве почалося, коли прийшов Василь, наречений Оксани. Спочатку він остовпів. Не кожного дня побачиш у коханої вдома собі подібного, та ще й голого. Коли шок пройшов, спрацювала команда "фас".
Мішель не розгубився. Напевно, не перший раз – стріляний горобець. В чому мати родила вибіг через чорний хід. Ніяк не могла зрозуміти, навіщо Оксані ще один вихід. Того дня до мене прийшло прозріння.
Поки дівчата тримали Василя, а Оксана заспокоювала його, я кидала бідному Мішелю його одяг. Одночасно спостерігала, як вся вулиця милується його сідницями.
Василь грозився, що повисмикує у цього танцівника всі п’ять кінцівок, включаючи голову. Мішель не звертав уваги на його слова, вдягнувся по-солдатськи. Видно, що в армії служив. Чкурнув до "штабу", зализувати моральні рани.
Так що, милі хлопці, професія стриптизера хоч і приємна, але є ризик того, що одного разу вас розберуть, як конструктор "Лего" або ви оглухнете від криків захвату шанувальниць. Як вам пенсія глухого каліки?
Одне слово – наші люди ще не готові до впровадження традицій європейських країн. Нехай краще вони впроваджують наші. Хоча за наслідки не відповідаю, кажу відразу.
Коли Василь заспокоївся, вони з Оксаною серйозно поговорили. Подруга всіма силами намагалася переконати його, що то не вона є ініціатором танців Мішеля. Але Василь пообіцяв Оксані інколи влаштовувати такі шоу, про що подруга наступного дня розказала всім дівчатам. Так, Василь – справжній чоловік. Хотілося б побачити це шоу.
Правда, смішно? А могло б все обернутися летально для Мішеля і терміном для Василя. Але ми сміємося, бо так легше. Адже з почуттям гумору можна подолати будь-яку вершину. Тільки б не переборщити.
Не переконала? Слухай далі. Остання спроба.
ІІІ
Мати ще однієї моєї подруги страждає через алкоголь: чоловік з ним їй зраджує. Та й, напевно, не тільки з ним.
Якось заявився додому в дещо коливальному вигляді. Тітка Марися якраз мила підлогу в коридорі. Як тільки дядько Іван заповз у хату, відразу ж ганчірка подарувала йому "мокрі обійми". Від вимушеного коливання він не втримався і гепнувся на підлогу. Тітка Марися молотила чоловіка, залишаючи мокрі плями на спині. Як не дивно, він почав кричати:
– Сильніше бий. Чи ти сьогодні вранці мало каші з’їла?
Тоді тітка Марися як з цепу зірвалася – дядько Іван дав зелене світло.
– Оце я розумію – сила. От зараз, Надюша, ти схожа на мою жінку – моцна баба, нічого не скажеш. Треба її якось у баню взяти.
Тут у тітки Марисі настав "стан афекту", як кажуть криміналісти.
– Зараз ти відчуєш всю мою міць, – сказала вона і пішла у кухню.
Схопила сковорідку і вдарила по голові. В дядька спочатку задзвеніло у вухах. Коли всі копії дверей злилися в одну, посипалися зірки. Він їм дуже зрадів.
– О, я зараз загадаю бажання.
Ми так і не дізналися, що він загадав. Дивно, але удар сковорідкою ніяк не вплинув на дядька Івана. Правду говорять, що в п’яниць янголи-охоронці – найсильніші.
– Щось мені болить голова. Засидівся я в цій парилі. Піду в басейні –скупаюся, – дядько і досі думав, що він у бані.
Це ж скільки потрібно випити, щоб випасти в такий "осад"?
Двері хлопнули. Всі кинулися за ним. Дядька ніде не було видно. Почули хлюпіт води. В рові, який викопали, щоб вода не потрапила в льох, хтось купався. Здогадалися хто? Люди стільки грошей витрачають, щоб побудувати басейн, а виявляється все так просто.
Наступного ранку дядько Іван прокинувся з нестерпним головним болем і величезною шишкою на лобі, а також зі словами: "Все. Більше не буду пити". Людина з похмілля говорить це замість "Доброго ранку". Цікаво, кому він це каже? І що ж головне, правду говорить. Тільки чи на довго її вистачить?
А тітка Марися цю історію розповіла на роботі. Всі плакати… від сміху. І Надюша десь випарувалася з її пам'яті.
Так, що життя – це весело. Життя – це смішно. І взагалі, жити – доволі цікаве заняття. Просто реагувати на події потрібно спокійно і з посмішкою.