Він любив труби в самій своїй основі. Він любив дивитися на кілометри трубопроводів. З ніжністю торкався кранів і батарей, прислухався як по них біжить, переливається вода. Він хотів з’єднати трубопроводами всеньку планету. Переганяти по них вино і мед. По трубопроводах можна було б мандрувати чи вони служили маркерами шляхів.
Він хотів працювати інженером на величезному заводі по виготовленню труб. Слідкувати за кожним найдрібнішим процесом їхнього існування, від виливання форм до поставки на місця призначення. Та в батьків не було коштів, щоб влаштувати сина в університет, а в нього не було впевненості, щоб вступати у ВУЗ.
Зараз він працював сантехніком у ЖЕО-3, дві зміни на 3 дні. Його це влаштовувало, тим паче, він мав змогу більше бути коло своїх улюблених труб. Він з особливим трепетом чистив їх, змінював, а старі ніс на металобрухт, де працював дядя Коля з сусіднього будинку.
Його ЖЕО давно підпорядковувались різні будинки. В більшості залишились тільки адреси, а будівлі були реконструйовані, перегороджені і переділені. Та незалежно від рангів та посад, всі жителі мікрорайону викликали саме його, щоб налагодити труби. Вже цей факт викликав в нього легку ейфорію.
Якось його викликали, щоб зупинити воду, що била фонтаном з прорваного змішувача. У помешканні потерпілого вже намокли всі килимки і вода підступно просочувалась з кімнати в кімнату, а білявий тендітний власник тільки безпорадно стояв посеред ванної з шматком тканини яскраво-рожевої барви. Сантехніка викликала сусідка, що жила поверхом нижче, вона репетувала і ніяк не давала йому зосередитись і зрозуміти чому труби розсердились. Тітка все скандалила, грозила юнакові євроремонтом своєї ванної кімнати разом з коридором, хоч сама робила там років п’ять тому, перед весіллям наймолодшої доньки. Та «одружилась з сущим баламутом, та Слава Богу живуть добре», тільки до бабусі рідко навідуються.
Незгірш за воду лились і прокльони, як то кажуть до сьомого коліна. Нарешті сантехнік не витримав і виштовхав тітку за двері.
Юнак, що з відзнакою закінчив п’ять курсів філософського факультету ніяк не міг прийти до тями і все щось шепотів про безглуздість світу. Звісно, сантехнік порозумівся з своїми трубами, ласкаво угамував воду та поклав новий змішувач.
Через 2 тижні і 5 годин та сама балакуча тітка зателефонувала в ЖЕО-3 і тоном Сталіна вимагала когось до неї прислати, тому що скоро «всі нечистоти плаватимуть по клюзеті». «Йожики» і «Кроти» не допомагали в ремонті старих труб. То мабуть був єдиний випадок, коли сантехнік відмовився йти до любих серцю трубопроводів.
Ще через 30 днів в «штаб» як називали між собою знавці справ трубопровідних, подзвонила панянка і мелодійним голосом попрохала допомогти їй у дуже делікатній справі з сантехнікою у ванній кімнаті. І він пішов, по дорозі смакуючи розмову з трубами. На порозі стояла яскрава брюнетка з акриловими нігтями і підфарбованими віями. Стандартна ситуація, бретелька від бра втрапила в каналізацію, що і зумовило поломку. Через два дні брюнетка зателефонувала знову і перепрохуючись через кожне слово попросила…його для вирішення проблеми. Цього разу його чекала з великими зусиллями, власноруч затиснута лямка в трубопроводі. Він все зрозумів після четвертого виклику. Чому він їй сподобався? Вона ж така витончена і доглянута, а він просто любить трубопроводи.