Вона тихо сидить за столом
Любомира — 12/01/2008 - 16:09
Збірка: Ми граємо в любов
Вона тихо сидить за столом
У пізню годину знову одна,
Вдивляється в ніч за вікном.
Сум у очах, а на серці – весна.
Життєві будні поем не варті.
В блокноті рядок за рядком
Вона пише слова: пусті, марні.
З келиха ковток за ковтком,
Ніби отруту чадну, п’є вино –
Чергова забава у вільний час.
Мозок п’яніє, та їй все одно.
Їй би забути навіки все враз!
Їй би не жити так, як жила,
Ілюзій, мрій не знати б повік!
Черговий келих вина допила –
Вона вже не п’яніє, як торік…
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00