казка наніч
Ihor Zubrytskyi — 15/12/2008 - 09:49
Рушниця і він є в лікарні:) Береш його, заряджаєш в рушницю. Стріляєш в Сонце - воно здувається як пробита кулька. Настає ніч. Виповзає здивований місяць, але яке ж його розчарування - він не може світити. Ми дивимось на його метушливі намагання засвітитися, але в Місяця так нічого й не виходить, тож він соромливо, мов дівчина, якій призналися в коханні, ховається за горизонт...
Ось так, а потім всіх виручить знежирений йогурт, який засяє новим світлом на небі. Він (не йогурт, а він, якого вистрелили) злізе з неба й подарує тобі зірку.
Потім всі заживуть довго і щасливо.
ржаві=іржаві
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
вауууууууууууууу я хочу цю
Диво... — 15/12/2008 - 16:38вауууууууууууууу
я хочу цю казку =)
...
Ihor Zubrytskyi — 15/12/2008 - 16:47Якщо хочеш, значить втрапиш:):):)
я завжди втрапляю лише в самі
Диво... — 15/12/2008 - 17:17я завжди втрапляю лише в самі халепи) варто їх назвати казками?? ;)))
...
Ihor Zubrytskyi — 15/12/2008 - 18:51якщо з хорошим завершенням, то, думаю, можна:)
уау нуну буду на нього чекати
Диво... — 15/12/2008 - 19:00уау
нуну
буду на нього чекати - на завершення =))))))))))
дякую, шо поділились шматочком позитиву
...
Ihor Zubrytskyi — 15/12/2008 - 20:13Якщо чекати, то можна й зачекатись:)