ROCK, FALCON And I
Консуело — 5/11/2008 - 14:53
Збірка: Майже вільне божевілля
Стирчало з-під землі сумне каміння.
Скажений вітер бавився ножами,
гірким сюрреалізмом панорами
прикривши глибину німої драми...
а осінь тішилась - лукаво-неосіння.
Стіною - збройного нейтралітету
відгородившись від чужого болю
втікало сонце: від небес - на волю...
втрачала пам’ять залишки контролю,
гріхи столітні канули у Лету.
Самотній сокіл краяв сонні хмари
Незнаний автор дивної картини
ліниву тишу малював зі спини.
Туманом синім дихали вершини.
Старим богам молилися мольфари.
Усе за планом... без дурних конфузів.
Камін, вино, ідилія – загАлом…
Життя ішло ва-банк. Воно програло…
за Грозовим зосталась перевалом
високогірність втрачених ілюзій.