Така проста...
Така приступна...
Така п'янка,
Безпробудна
Осіння літом
Восени інша...
Для всіх сніжна...
Для мене ж ніжна, тепла, свіжа ...
Тиша...
Дзвінок...
Спиш вже?
Так
Ну звісно...
Вже не "гульвіса грішна"))...
Заміжня...
Приїдеш?
Привіт...
Ось вона...
Віднайдена наново...
Собою роздвоєна..
Помітно втомлена...
Як квітка:
Кимось зломлена...
Все ж привітна
Оголена...
Пахне літом...
Зі смаком соленим...
На губах...
Зі спомином ..
Зболеним...
Зкусаним...
Зрошеним слізьми...
Закутаним в сутінки...
Відтінків різних...
Звук тонкий..
Ледь чутний...
Лине нудно, монотонно...
З губ згубний стогін злітає...
Здіймає повінь...
Впускає струмінь...
Стихає...
Дихає...
Сильно, глибоко...
Повільно...
Нечутно...
Спокутно...
***
Що зніс я?..
Що залишив в собі?..
Торішній сніг лиш...
Невтішно?.. Звичайно...
Бувай... подзвони.