Добрі речі
Консуело — 20/10/2008 - 15:33
Збірка: РЕЧІ НАВКОЛО НАС
Гуляю містом.
Сніг.
Передчуття
близького свята.
Дорослі починають
вірити в дива, -
великі діти.
А супермаркети
збувають різний хлам,
за знижками, -
на подарунки
друзям і сусідам.
Веселі вулиці
перед Різдвом,
блищать вітрини
барвистими гірляндами вогнів.
усе таке незвично
небуденне,
солодке, чисте, чепурне і свіже...
Тиняюся собі без діла.
Шукаю поглядом
реальність
безапеляційну.
Не віриться мені
у щирість та відвертість
цієї показної метушні.
Чому? не знаю...
Може, через ту
самотню згорблену бабусю
в підворітні,
що простягає мовчки перехожим
свою долоню,
зморщену й зашерхлу?
А може,
через цуцика малого,
що так прохально
заглядає в очі?
Йому не треба ковбаси і сала, -
шматочок хліба і ласкаву руку,
оце і все,
та можна і без хліба...
А сніг не знає про мої турботи
він падає на всіх
однаково пухнасто.
Бреду по місту,
замерзають сльози.
(Ридати на морозі -
чим не злочин).
Зі мною поруч - сніг...
і білий цуцик,
ім"я якому вигадаю потім.