Аліса крізь віки
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 23:04
Автор: Льюїс Керрол.
Назва видання: Аліса в Країні Див/Аліса в Задзеркаллі.
Видавництво: А-ба-ба-га-ла-ма-га.
Рік видання: 2005
Рік першого видання: 1865
Сто сорок років пройшло з дня першої публікації "Аліси в країні Див" англійською мовою і в 2005 році в Україні виходить нове першокласне видання "Аліси:", здійснене видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га.
Чим цікаве це видання твору у порівнянні з попередніми, здійсненими в Україні та світі? Перш за все - це комплектація даного видання: у одній книжці вміщено два твори Льюїса Керрола (Аліса в Країні Див та Аліса в Задзеркаллі), до того ж не банально одне за одним, а одне навпроти одного. Книжка не має кінця: один твір переходить в інший, є дві титульні сторінки - одна з одного початку книжки, друга з другого, а посередині пісочний годинник, який з'єднує два твори.
Також дуже важливим відмінним елементом А-ба-ба-га-ла-ма-гівського видання є оригінальні ілюстрації Владислава Єрко. Його малюнки є ще одним доказом безмежності інтерпретації. Теніел (сучасник Керрола і художник першого видання) був обмежений рамками в яких його вкладав автор (він наглядав за створенням ілюстрацій), тому хоча малюнки і вийшли більш реалістичними (в плані співвідношення малюнок-Керролова реальність), але у них не відчувається свободи художнього духу. Малюнки ж Єрка - це неймовірний політ людської інтерпретації в яких основним постулатом було не підтримання правдивості і реалістичності, а вираження художнього задуму і мистецького вміння.
"Аліса:" А-ба-би-га-ла-ма-ги - це винятковий художньо-мистецький витвір і якщо зміст твору відомий більшості читачів, то такого виконання досі не бачив ще ніхто.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
ДИВ???
mracoris — 7/10/2007 - 11:31Гарно написано, але який сенс міняти назву з "Аліси в країні чудес" на "Алісу в країні див"???
Взагалі можна помітити прагнення львівських письменників виражатися маловживаними і невідомими багатьом людям словами. Ігор, і мої, і твої батьки, і ми в школі вчили саме "Алісу в країні чудес". Тож нехай вона такою і залишиться:))
Але стаття твоя справді прикольна. 5 балів(з 5:))
Не ми одні такі оригінальні!
Ihor Zubrytskyi — 7/10/2007 - 19:50Набоков, який здійснив російський переклад "Аліси...", теж не йшов за оригіналом, він переклав "Аня в стране чудес". Взагалі-то, якщо наближатися до мови оригіналу, то ці два твори мали би називатися "Алісині пригоди в країні Чудес" та "Через дзеркало". Але... але чомусь так не названо. Не можу сказати точно навіщо підшуковувати якісь менш відомі синоніми, думаю, що це може бути навіть маркетинговим ходом: те що більш незвичне викликає зацікавлення і чіткіше запам'ятовується.
Все просто:)
Involuntary Smile — 15/11/2008 - 21:26Дещо інше формулювання назв є цілком зрозумілим. Тому що "дослівний переклад" ще не означає "якісний переклад". Те,що англійською звучить цілком лаконічно, українською може виглядати дещо кострубато,або ж виникає відчуття "перевантаженості" словами. У більшості випадків при перекладі "word for word" втрачається саме оця лаконічність і завершеність фрази. Тому "Алісині пригоди..." - це зовсім не те. І тим більше "Через дзеркало". Ніякого змісту. Що через дзеркало,хто через дзеркало? Немає логіки. Якщо вже на те пішло,то краще вже "За дзеркалом" або "По той бік дзеркала". Але "задзеркалля" тут - просто знахідка! Значення кількох слів вміщено в одне. Переклад - це не сліпе відтворення оригіналу,а творчий до нього підхід і адаптація до target language (мови,на яку перекладають). Кажу це з впевненістю,як майбутній перекладач:)
...
Ihor Zubrytskyi — 17/11/2008 - 21:30Погоджуюся. Це як з фільмом "Bladerunner". Російською звучить "Бегущий лезвием бритвы". А українською ще довше "Той що біжить лезом бритви".
Дуже складно знайти лаконічний і влучний переклад.
угу
Involuntary Smile — 19/11/2008 - 23:37ну звичайно, українською набагато мешне можна сказати одним словом,як от російською "бегущий", а укр. довжелезне "той,що біжить".)) така вона,наша рідна солов"їна))
але в прикладі,що ти навів,є компенсація. Російською мало б бути "Бегущий ПО лезвию бритвы" (ти напевно помилився), а у нас буде лаконічніше - без "по"))
мдя,переклад тонка штука))
...
Ihor Zubrytskyi — 24/11/2008 - 21:56До речі така-от дефектність української мови не є природньою. Це нам спадок радянської влади, тому що російські слова з суфіксами "щий", "чий" теж мають українські однослівні відповідники, просто вони не надто поширені і не для всіх слів:( Маю надію, що років за десять в наукових колах щось таки витвориться і вони виведуть закони перекладання отаких-от слів.