Злетіло кимось випущене слово,
Й скалічене уявою простою впало.
Все сприйняте тобою помилково,
Надгробком на могилі німоти постало.
Пристойна поведінка на межі абсурду!
В поклоні двоє розбивають лоба.
Всього правдивого бридкі манкурти,
На біс собі танок зчиняють знову.
Чому так сталось вже збагнути годі.
В кінець заснула Господа увага?..
Горять єретики мої, "не модні",
В огні холоднім їх мікрозвитяги.
Я дав присягу сам собі велику:
З собою не вчиняти злої змови!
Чужим лайном не напихати пику,
У тон колаборантських колискових!
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 8.00